«Дуже багато радості від цієї перемоги, але зараз найбільше хочемо, щоб закінчилася війна в Україні та повернутися додому», — володар «золота» Дефлімпійських ігор Сергій Баєв

Футбольна збірна України здобула чемпіонство XXIV Дефлімпійських ігор, які проходили в бразильському місті Кашіас-ду-Сул.

У складі збірної команди виступали три миколаївські гравці: Сергій Баєв (ФК «Мілан» та ФК «Воронівка»), Сене Рогер Амаду (ФК «Мілан», ФК «Варварівка») та Ниїе Абдоуліе (ФК «Мілан», ФК AgriGrain).

Слід також відмітити тренера та власника команди «Мілан», всі гравці якої є з вадами слуху, Олексія Карабака, котрий постійно приділяє велику увагу розвитку гравців з вадами слуху, здобув зі збірною командою Миколаївської області «срібло» на минулорічному чемпіонаті України серед гравців з вадами слуху та провів велику роботу по натуралізації та адаптації Сене Рогера Амаду та Ниїе Абдоуліе.

Ми поспілкувалися з дефлімпійським чемпіоном Сергієм Баєвим та дізналися подробиці тріумфальної перемоги збірної і як команда готувалася до ігор, коли в Україні йшла війна.

Сергій, розкажіть, як проходила підготовка до Дефлімпійських ігор і чи складно було морально зібратися, враховуючи події в Україні у цей час?   

Для нас був дуже тяжкий період підготовки. Перші збори ми провели в Україні ще взимку, а ось на другі виїхали 23 лютого в Туреччину. І щойно ми прибули, на наступний день дізналися з усіх новин, що розпочалася віна, росія напала на Україну.

Нам усім було дуже важко психологічно, ми тиждень не могли тренуватися, лише підтримували один одного. І тільки після того, як усі наші родини виїхали і були в безпеці, ми почали повноцінні тренування. Дуже вдячний Асоціації футболу Туреччини за те, що підтримували нас у цей період. Було важко, але результат ми привезли. Це була наша задача і ми її досягли.

Як проходили ігри і який матч був найскладнішим для команди?

Дуже переживали та нервували перед першою грою проти Південної Кореї, яку ми перемогли з рахунком 2:1. Далі були перемоги над Єгиптом (5:0), Францією (3:2) і єдина поразка у грі з Аргентиною (1:2). У чвертьфіналі ми переграли Італію (2:1). Але найскладніша гра, напевно, була проти Туреччини у півфіналі. Це дуже сильна команда і гра була складна та напружена. На минулій Дефлімпіаді ми поступилися Туреччині у фіналі по пенальті та здобули срібні нагороди, тому ця гра була для нас дуже важлива, і ми перемогли (2:0)! А у фіналі вже переграли і Францію (1:0).

У складі збірної разом зі мною виступали ще два миколаївські футболісти – Сене Рогер Амаду та Ниїе Абдоуліе. Хлопці здобули «золото» дефлімпіади і тепер у них будуть українське громадянство та українські паспорти.

Поділіться вашими відчуттями після такої важливої перемоги для нашої країни у ці важкі часи.

Дуже багато радості від цієї перемоги, ми приклали багато зусиль для її здобуття, але зараз найбільше хочемо, щоб закінчилася війна в Україні та повернутися додому. Адже найкраща дорога – це дорога додому. Зараз ми всі будемо роз’їжджатися по домівках. Дехто з хлопців повернеться в Україну, хто живе в більш безпечних регіонах, дехто залишиться в Європі. Мій дім у Донецьку, тому я поки залишуся у Польщі, де зараз знаходиться моя дружина з нашим сином.

Що з вашим будинком зараз? У вас є якась інформація?

Що з моїм домом зараз я точно не знаю, батько не хоче мені розповідати. Знаю тільки, що начебто у моїй квартирі мешкають українські військові. Якщо так, то це добре, я радий, що мій дім став прихистком для наших захисників.

Хто підтримував та допомагав миколаївським гравцям?

Хотів би висловити велику подяку начальниці Миколаївського обласного центру фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт» Тетяні Костянтинівні Жуковській за постійну підтримку. А також нашому тренеру (ФК «Мілан» та збірна Миколаївської області серед гравців з вадами слуху – прим. ред.) Олексію Карабаку, якій постійно підтримує нас, всецільно допомагає, відшуковує молодих гравців.

Зараз маю єдині відчуття – дуже хочеться побачити свою сім’ю. Коли я поїхав на збори, моєму синові було лише 6 днів, і я не бачив його та дружину три місяці.