«У нас єдина мета – розвивати футбол у Миколаєві», — засновник Асоціації футболу Миколаєва Олександр Мунч

У Миколаєві розвиток футболу виходить на новий рівень завдяки небайдужим людям, які закохані у цю гру мільйонів. У місті створена нова організація – Асоціація футболу Миколаєва (АФМ), чемпіонат якої вдало стартував на початку травня. Засновником та ініціатором АФМ виступив миколаївський досвідчений футболіст-любитель, керівник команди «Роллер-Центр», яка встигла пограти у різних чемпіонатах міста та області, Олександр Мунч.

Ми поставили Олександру кілька запитань, щоб ближче познайомити читачів з новою організацією, її метою та планами.

Олександре, ви у футболі вже давно, як з’явилася ідея створити окрему організацію? Чого не вистачало в уже існуючих?

Ідея з’явилася сама по собі. Я протягом чотирьох років займаюся командою «Роллер-Центр», ми стали чемпіонами Першої ліги міста, не загубилися у Вищій лізі, грали у фіналі Кубку міста, і я для себе зрозумів, що вище голови вже не стрибну, що стосується керування командою. Тобто треба було або шукати дуже хороше фінансування та рухатися у бік аматорського футболу, або залишити усе як є і зупинитися у зростанні. Я зрозумів, що мені цього замало. Тим паче я не молодшаю, з роками не стаю швидшим і бажання грати у футбол вже не таке сильне, як раніше. Мені захотілося спробувати себе в організації змагань.

У свій час у ФФМ я займався розвитком футболу, входив до складу виконкому, КДК, тому з цією «кухнею» знайомий і вирішив спробувати. І так співпало, що деякі команди висловили бажання об’єднатися в рамках одного чемпіонату. Я придумав назву – Асоціація футболу Миколаєва. Чому асоціація? Тому що в планах є розвивати цю організацію. Я планую працювати в усіх напрямках футболу, тому ліга, наприклад, було б вузько, і я взяв більш масштабну назву. Розробив логотип, зареєстрував печатку, підготував увесь пакет документів, які необхідні для професійного рівня. Провів безліч зустрічей: з начальницею управління спорту Іриною Олександрівною Бондаренко, директором Центрального міського стадіону Володимиром Дмитровичем Коссе та багатьма іншими важливими людьми. Ми отримали тимчасове колективне членство Асоціації футболу Миколаївської області, тому проводимо легітимні змагання під їх егідою.

В представленні Асоціації говориться про те, що аналогів вашій організації немає у Миколаєві. Що саме відрізняє її від подібних структур?

Наша Асоціація веде зйомку всіх матчів, і це відбувається безкоштовно для учасників. Всі команди після гри отримують відео, що є дуже зручно: нападник забив гарний гол, і в той же день він може його переглянути вдома, тренери мають змогу розглядати ігри в рамках тренувального процесу. Також у нас передбачений призовий фонд. Асоціація подарувала кожній команді-учасниці по новому м’ячу. Всі ігри відбуваються на одному стадіоні, згідно календаря. Це є дуже зручно, команді не треба домовлятися з суперником, стадіоном – це все за них зробила Асоціація. Гравці заздалегідь знають, коли вони грають і мають змогу відпроситися з роботи, або підлаштувати свої особисті справи. Такого підходу я ніде не зустрічав. Кожен матч у нас обслуговують професійні судді Комітету арбітрів АФМО.  У нас все чесно, справедливо та об’єктивно.         

Чи надихалися прикладом подібних структур інших міст чи країн?

Ні, це сугубо мій проект, який побудований на досвіді участі у багатьох змаганнях різного рівня. Дещо мені подобалося, дещо – не дуже. Я це все систематизував та спробував прибрати мінуси і організувати цю першість лише с позитивними моментами, щоб команди дійсно отримували задоволення від кожної гри.

У вас є спонсори, які розділюють та підтримують ідеї Асоціації. Представте їх, будь ласка. Чи задоволені ви командою, яку зібрали?

Так, це ті люди, які відгукнулися на нашу пропозицію, небайдужі до розвитку футболу в місті. Це президент Асоціації футболу Миколаєва Дмитро Володимирович Фалько і два віце-президенти – Сергій Романович Проданюк та Сергій Володимирович Бурковець. Це люди, які дуже люблять футбол. Їх основної вимогою було чесне, незаангажоване проведення змагань, де всі команди будуть у рівних умовах та буде підтримуватись цікава спортивна боротьба. Ці люди відгукнулися, пішли нам назустріч, допомогли фінансово та морально.

Також мою ідею підтримали такі професіонали своєї справи, як суддя національної категорії Сергій Іванович Возняк, журналісти Олександр Олійник та Тетяна Якимчук та відеооператор Алла Черевко. Я спробував себе оточити людьми, які люблять футбол і радий, що у мене це вийшло.

Чемпіонат уже розпочався. Як ви оцінюєте склад учасників, їх рівень. Чи задоволені стартом, чи, може, вже з’явилися якісь недоліки?

Я дуже задоволений тим, як ця першість стартувала. Не буду приховувати, я переживав, щоб дійсно все було так, як анонсував у нашому ролику. Але коли перед початком чемпіонату ми з представниками команд зібралися у «Скоріні», за що я вдячний Костянтину Скоріні за надане приміщення, ми оговорили всі моменти. Я тоді усіх попередив, що це любительський футбол і всяке може трапитися: оператор десь у пробці затримається або фотограф захворіє – щоб всі з розумінням ставилися і мене підтримали. І ось закінчився третій тур, і я поки що задоволений.

Є деякі мінуси, наприклад, не встигли гравця дозаявити, хоча у регламенті встановлено до 1 травня. Час у нас зараз складний – міграція – хтось поїхав на заробітки, хтось повернувся. Я вважаю, що це дрібниці, особливо враховуючи те, що ми лише почали. Надалі будемо вдосконалювати всі ці моменти. Головного критерію поки що усі дотримуються – це не більше трьох гравців на полі зі статусом Вищої ліги області. Я сподіваюся на сумлінність тренерів, тому що ми домовилися, у разі порушення, а ми легко це можемо виявити завдяки відеозаписам, одразу, навіть без розгляду КДК, команді-порушниці зараховується технічна поразка.

По учасникам мені імпонує, що після зіграних турів я би не виокремив явного лідера. Команди цікаві, більш-менш одного рівня. Як буде далі, я не знаю, але думаю, що буде лише сильніше і цікавіше.    

Окрім дорослого чемпіонату 11 на 11 чи є у вас в планах розвивати інші напрямки футболу?

Так, авжеж. В першу чергу – це дитячий футбол. Для мене залишається загадкою, куди діваються молоді футболісти. Ми плануємо вже з першого червня проводити дитячі турніри. Будемо усіляко заохочувати молодь грати у футбол і не лише на словах.

Плануємо також підтримувати ветеранський футбол, бо це люди, які, можливо, фізично поступаються молоді, але душею не старіють. Тому ми усіляко будемо підтримувати та заохочувати ветеранів, щоб вони продовжували грати у свою улюблену гру. Спочатку ми плануємо це робити турнірами: одноденними, дводенними – ми будемо пробувати різний формат, можливо, згодом запропонуємо чемпіонат, якщо буде таке бажання у команд.

Ми готові підтримувати і жіночий футбол, я з цього приводу зустрічався з Володимиром Єфімакою (тренер МЖФК «Ніка»). Ми запропонуємо умови, і в перерві між чемпіонатами України жіноча команда міста зможе підтримувати форму.

З приводу дорослого чемпіонату також є плани. Ми хочемо створити Супер-лігу (або бізнес, еліт, як завгодно), де не буде жодних обмежень з приводу рівня гравців, заявляйте хоч Андрія Шевченка, якщо є можливість, або часу переходу з однієї команди в іншу. Зараз у нас не вийшло допустити до змагань деякі команди, такі як «Воронівка», «Орексім» та інші. Ці колективи представлені професійними футболістами і вони сильніші. Переможець був би відомий заздалегідь, а це суперечить спортивним правилам. Ми прагнули створити більш рівні умови в чемпіонаті. У Супер-лізі зможуть грати усі бажаючі – ми нікому не відмовимо.

Поділіться планами на майбутнє.

Розвивати футбол, шукати однодумців, яким було б дійсно цікаво допомагати, вносити нові ідеї. Ми відкриті до діалогу з будь-ким, кому цікавий миколаївський футбол.

Проблема нашого міста – я не бачу молодих футболістів. Хочу зрозуміти, куди вони діваються. У майбутньому (якщо мене підтримають команди) планую поставити умову учасникам наших змагань, щоб у складі кожної команди було мінімум три вихованця будь-якої нашої спортивної школи 2004-2005 років народження. Це принципове питання особисто для мене. Я не розумію поки що, куди діваються випускники футбольних шкіл, чому наші футболісти не представлені у професійних футбольних клубах України (є, але одиниці). Я буду намагатися зробити все, що у моїх силах, щоб підняти миколаївських футбол на новий рівень.           

У «Роллері» у нас була така практика: ми брали в команду 15-16-річних хлопців і ростили їх. Але це все досить дрібно, нам треба працювати більш масштабно. Наприклад, приходити в ДЮСШ, проводити безкоштовні турніри, шукати фінансування для того, щоб діти зовсім нічого не витрачали, дарувати їм форму, м’ячі, допомагати з екіпіровкою, взуттям. У нашої організації не стоїть мета заробляти гроші на футболі, у нас всі самодостатні люди, у яких є джерело доходу. У нас єдина мета – розвивати футбол.